🧪 «Фармафія»: як мережа впливу в українській фармацевтиці перетворила кодеїнові препарати на прибутковий бізнес

🧪 «Фармафія»: як мережа впливу в українській фармацевтиці перетворила кодеїнові препарати на прибутковий бізнес

🔍 Ключова постать — одеський бізнесмен Анатолій Редер, власник ТДВ «Інтерхім». За даними профільних експертів, він є однією з найбільш впливових фігур у фармацевтичному секторі та членом групи, яку пов’язують із Петром Багрієм — колишнім президентом Аптечної професійної асоціації України.

💊 Кодеїнові препарати на ринку

Флагманським продуктом «Інтерхіму» тривалий час залишався «Кодтерпін ІС», що містить кодеїн — речовину, яка може використовуватись як основа для кустарного виготовлення дезоморфіну («крокодила»).

Згідно з фінансовою звітністю, лише у 2013 році продаж «Кодтерпіну ІС» приніс підприємству понад 222 млн грн, що становило більш як половину аптечної виручки компанії. Попри численні публікації про ризики зловживань, препарат залишався у вільному продажу, включно з регіонами з підвищеним рівнем наркотичної залежності.

Сам Редер неодноразово наголошував, що продукція компанії «не є наркотиком у правовому сенсі», і звинувачення вважає «помилковим трактуванням».

🌍 Міжнародний вимір

Офіційно «Інтерхім» заперечує постачання кодеїновмісних препаратів за кордон. Водночас, за словами джерел у правоохоронних органах, препарати цього виробника неодноразово фігурували у справах про нелегальний обіг у країнах Центральної та Східної Європи. Докази таких схем у відкритому доступі відсутні, проте тема неодноразово піднімалася у профільних звітах.

📋 Перевірки та регуляторні ризики

У 2015 році під час перевірки Держлікслужби виявили використання підприємством незареєстрованих субстанцій. Йшлося, зокрема, про компоненти для виготовлення кодеїнових препаратів. Після цього «Інтерхім» відмовився від міжнародного аудиту PIC/S, але згодом визнав частину претензій та повідомив про усунення порушень.

👔 Конфлікт інтересів у регуляції

Тодішній голова Держлікслужби Михайло Пасічник, за даними ЗМІ, одночасно мав стосунок до аптечної мережі «Фалбі» та структури Аптечної професійної асоціації України, що тісно співпрацювали з «Інтерхімом». Це породжувало питання про можливий конфлікт інтересів у системі контролю.

🧩 Фармацевтична екосистема

Експерти вважають, що випадок «Інтерхіму» ілюструє не окрему проблему, а системний феномен української фармацевтики: коли великі виробники впливають не лише на ринок, а й на призначення у профільних органах, законодавчі ініціативи та регуляторну політику.

⏳ Питання майбутнього

Відкрите питання — чи зможе держава вибудувати контроль над обігом кодеїновмісних препаратів так, щоб одночасно забезпечити пацієнтів легальними ліками й унеможливити використання цих речовин у тіньових схемах.

В.о. начальника Київгенплану фігурує у справі про незаконне збагачення — його цивільна дружина володіє 92 об'єктами нерухомості

Дмитро Ликов, який з грудня 2021 року обіймає посаду виконувача обов'язків начальника комунальної організації "Інститут генерального плану м. Києва" при КМДА, став фігурантом кримінального провадження за статтею 368-5 КК — незаконне збагачення. Провадження стосується можливого незаконного збагачення співробітників "Київгенплану", пише Absolution Lab.

Від пікету до угоди: що може медіація там, де переговори зайшли в глухий кут

Влітку 2023 року американське місто Ері у Пенсільванії опинилося в центрі масштабного трудового конфлікту: 1 400 членів профспілки UE вийшли на страйк проти компанії Wabtec і провели на пікетах сімдесят днів поспіль. Але ця історія — не просто хроніка протистояння. Це наочний приклад того, як федеральна медіація здатна перетворити глухий кут на угоду, яку обидві сторони вважають кращою за свої вихідні позиції.