Справа Брайченка: чотири роки слідства та відсутність доказівСправа Брайченка: чотири роки слідства та відсутність доказів

Справа Брайченка: чотири роки слідства та відсутність доказів

Суд застосував до Володимира Брайченка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 квітня 2026 року. Справа перебуває на стадії досудового розслідування вже чотири роки. Підозру Брайченко вручили лише нещодавно.

Адвокат Юрій Сухов заявив про відсутність реальних доказів у справі. Обвинувачення базується на припущеннях. У матеріалах немає зафіксованого факту завдання шкоди чи нецільового використання коштів. Брайченко має офіційну подяку від Сухопутних військ України за надання допомоги.

Справу спочатку розслідувало НАБУ, згодом її повернули до ГСУ. Слідчий і прокурор відмовилися коментувати справу. Суд визначив заставу в розмірі 19 968 000 гривень.

Джерело: femida.ua

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.