Андріївську церкву відкриють для відвідувачів після 5 років реставрації

Андріївську церкву відкриють для відвідувачів після 5 років реставрації

У грудні після майже п'яти років реставраційних робіт Андріївської церкви відкриють для відвідувачів.

За словами міністра культури Олександра Ткаченко, відкриття відбудеться онлайн 12 січня, а 13 грудня - в церкві пройде перша служба.

Він також розповів, що в храмі повністю відреставрували фрески, ікони та іконостас, почистили ліпнину і відшліфували підлогу. А також замінили інженерні мережі, провели нові системи освітлення, опалення, подачі повітря, вікна.

За словами Ткаченка, автентичний колір стін 18 століття завдяки комп'ютерному аналізу допомогли знайти німецькі технологи. Але перед затвердженням фінального кольору і забарвленням зробили 36 тестових викрасок.

 

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.