Віталій Кличко теж вирішив готуватись ...

Віталій Кличко теж вирішив готуватись ...

Як нам інсайдять наші друзі в "УДАРі", у квітні командою Артура Палатного із гучною назвою "Українська команда" було створено десять осередків проекту тільки у Києві. Готують плацдарми.

Про те, що готуються серйозно, може свідчити цікавий факт - для залучення членів до осередків нового проекту Кличка "Українська команда" реальних членів осередків будуть заохочувати бонусами в розмірі 4-5 тисяч гривень щомісячно. Уже формують електронні бази прихильників. Потім будуть поіменні виплати. В т.ч. - від членів фракції "УДАР" у Київміськраді.

Тепер ми знаємо, для чого два тижні тому відновили оплату парковок у столиці. Усе - для Кличка, усе - для перемоги.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.