🏛 Прокуратура вимагає знести ресторан у парку Шевченка — земля повертається громаді

🏛 Прокуратура вимагає знести ресторан у парку Шевченка — земля повертається громаді

🔺 Київська міська прокуратура через суд вимагає знесення ресторану «О'Панас» (Шевченківський район, вул. Терещенківська, 10), розташованого безпосередньо в парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва ім. Тараса Шевченка. Йдеться про майже 500 кв.м комерційної забудови, що опинилася в межах природоохоронної території загальнонаціонального значення.

📌 Земля площею 0,0567 га належить до природно-заповідного фонду та має особливий охоронний статус. Будь-яке будівництво, не пов’язане з функціями парку, за законом — заборонене.

⚖️ Господарський суд Києва вже відкрив провадження, підготовче засідання призначено. Прокуратура вимагає скасувати право власності на будівлю та повернути ділянку громаді міста.

🕵️ Хто стоїть за об'єктом?

За даними з відкритих реєстрів, майнові права на ресторан через ТОВ «Теремок» пов’язують із:

Левом Парцхаладзе (група «21-й Век»)
Андрієм Миргородським, архітектором
Владиславою Туркановою (дівоче — Калєтнік, 1995 р.н.)

🧩 Турканова — донька Ігоря Калєтніка, колишнього керівника митниці й віцеспікера ВР, фігуранта політичних скандалів довкола законів 16 січня 2014 року. Після Революції Гідності, за медіа-повідомленнями, Калєтнік виїхав з України.

🔍 Примітно, що пані Турканова є співвласницею низки компаній у РФ, зокрема ТОВ «Атлантіс», «ЦУМ», «ТРЦ Апрелєвка» та інших. Загальна виручка — понад 600 млн рублів, сплачені податки — щонайменше 93 млн рублів у бюджет держави-агресора.

🪞 Це не перша ситуація, коли громадськість звертає увагу на потенційні зв’язки між київською нерухомістю та бізнес-активами в країні, що веде війну проти України.

📎 Джерело:
Київська міська прокуратура (офіційна сторінка)

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.