Сесія вже мала закінчитися. Депутати Київради встигли підняти тарифи на водопостачання, і на цьому робочий день міг би завершитися. Але Віталій Кличко своїм рішенням продовжив засідання ще на тридцять хвилин, бо далі продовжувати можна лише голосуванням залу. І саме в цю півгодинну добавку його заступник, депутат УДАРу В'ячеслав Андронов, запропонував змінити черговість розгляду питань і поставити докапіталізацію "Київміськбуду".

Змінили. Розглянули. Проголосували. Три мільярди гривень пішли на підприємство без жодного звіту за раніше витрачені мільярди.

Тридцять хвилин, яких вистачило на три мільярди. Для порівняння: перевірку фактів, опублікованих про це саме підприємство у ЗМІ, спеціальна комісія Київради робить із 2023 року і досі не зробила.

Тепер про загальний рахунок. До сьогоднішнього дня місто вже влило в компанію 2,56 мільярда гривень. Ці кошти ще навіть не встигли до кінця освоїти. Плюс нові три мільярди. Разом 5,56 мільярда гривень, які кияни заплатили за порятунок активу, що на 80 відсотків належить громаді Києва.

Колись "Київміськбуд" будував, заробляв і платив місту дивіденди. Тепер грошовий потік розвернувся в протилежний бік, і бюджет столиці працює для нього реанімацією.

Подивімося, як виглядало це падіння в цифрах. У 2023 році компанія показала мінус 54,9 мільйона гривень, у 2024-му мінус 111,6 мільйона, у 2025-му мінус 147,3 мільйона. Дохід за той самий час упав приблизно з 2,04 мільярда до 384 мільйонів гривень, тобто більш ніж уп'ятеро. Будівельні майданчики стали, інвестори роками чекають своїх квартир.

Найцікавіше в цій історії те, що місто весь цей час не було стороннім спостерігачем. Дванадцять років компанію очолював Ігор Кушнір, син якого був депутатом Київради від УДАРу, і дев'ять із цих років припали на мерство Віталія Кличка. Дев'ять років у міста був контрольний пакет, наглядова рада, корпоративні процедури і власні чиновники в органах управління. Усе, крім результату.

А паралельно з падінням доходів компанії йшла зовсім інша динаміка.

У липні 2023 року Bihus.Info оприлюднив дані про віллу на Лазуровому узбережжі, оформлену на французьку фірму, яку придбала компанія дружини тодішнього президента "Київміськбуду". Деталі наводила "Українська правда": маєток Cayo у Вільфранш-сюр-Мер поблизу Ніцци, 850 квадратних метрів, шість спалень і шість ванних кімнат, велика вітальня, винний льох, закрита ділянка понад 5000 квадратів, басейн із панорамним видом на море, сад і гараж на вісім автомобілів.

Купівлю почали у 2019 році: кіпрська компанія Оксани Кушнір Koksi Holding домовилася про придбання французької фірми SCP Cayo і внесла аванс, а фінальне оформлення відбулося навесні 2020 року. В аудиторському звіті самої Koksi Holding фігурує сума майже 19 мільйонів євро, французькі ріелтори оцінили маєток у 20 мільйонів. Ігор Кушнір у відповідь на запит заявив, що не має ані рухомого, ані нерухомого майна поза межами України.

Була й вітчизняна частина. На землі, виведеній зі структури "Київміськбуду" в Козині, згодом виросло закрите котеджне містечко, пов'язане, за даними журналістів, із родичами та бізнесовим оточенням Кушніра. Ці об'єкти оцінювали в понад 3,5 мільйона доларів.

Тоді ж діяльністю компанії зацікавилося Національне антикорупційне бюро. Відтоді минуло три роки, і єдине, що місто за цей час зробило системного, це виділило гроші.

Нам, звісно, пояснять усе війною, ковідом, історією з "Укрбудом" і поганим ринком. Кожен із цих факторів справді існує. Тільки війна не пояснює віллу біля Ніцци, ковід не пояснює Козин, а "Укрбуд" не пояснює, чому власник контрольного пакета прокинувся аж тоді, коли будівництва стали, а компанії знадобилися мільярди з бюджету.

І ось у чому справжня суть сьогоднішнього голосування. Питання докапіталізації не стояло першим у порядку денному. Його не обговорювали з профільними звітами і не супроводжували поясненнями, куди пішли попередні 2,56 мільярда. Його внесли зміною черговості в останні тридцять хвилин продовженого засідання. Так у Києві виглядає корпоративне управління активом, який належить громаді.