У Києві двох посадовців комунального медзакладу підозрюють у розкраданні 1,6 млн грн через фіктивний паліативУ Києві двох посадовців комунального медзакладу підозрюють у розкраданні 1,6 млн грн через фіктивний паліативУ Києві двох посадовців комунального медзакладу підозрюють у розкраданні 1,6 млн грн через фіктивний паліатив

У Києві двох посадовців комунального медзакладу підозрюють у розкраданні 1,6 млн грн через фіктивний паліатив

Детективи Головного підрозділу Бюро економічної безпеки оголосили підозри колишньому директору та лікарю одного з київських комунальних медзакладів. За матеріалами слідства, посадовці організували системне привласнення коштів Національної служби здоров’я, використовуючи пакет «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям». У звітах зазначали візити, яких не було, і процедури, які пацієнтам фактично не надавали.

Механіка проста: надання паліативної допомоги фіксується в електронній системі охорони здоров’я. Саме ці показники впливають на розмір виплат медзакладу. Дирекція та лікар, розуміючи відсутність реальних послуг, вносили до системи фальсифіковані дані, генеруючи фінансування за неіснуючу допомогу. За попередніми оцінками, так вдалося незаконно отримати понад 1,6 млн грн.

Збитки підтверджені судовою експертизою та супровідними доказами: співставленням даних в Е-системі, документів первинного обліку та фактичних показань пацієнтів. Справу кваліфікують як привласнення бюджетних коштів шляхом службового зловживання.

Станом на зараз вирішується питання щодо запобіжних заходів для підозрюваних. Сценарій виглядає передбачувано: БЕБ наполягатиме на триманні під вартою, адже саме в паліативі — у сфері, де люди потребують постійного нагляду та реальної підтримки — фіктивні «візити» перетворюються на цинічне пограбування слабких заради статистики і бюджетних потоків.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.